Надати кожному право голосу не так вже складно, але що з цього вийде?
Як сказано у статті:

"Citizens have the right to a direct say in how their communities are run, Kaufmann argues, but also a responsibility to take democratic engagement seriously."

Яка громадяни будуть відповідати за свої рішення? Без відповідальності за рішення нема і демократії та свободи.

Я гадаю, що велике майбутнє мають майданчики на зразок Альманісу http://www.almanis.com/ , де люди відповідають за свої рішення. Така відповідальність заохочує швидке навчання на досвіді, а отже, і зростання якості колективних рішень.

Коли якість колективних рішень стає вищою, ніж якість рішень правлячого кола, то відбувається природній перехід влади до більш широкого кола людей.

Ми здатні впровадити українську розробку на кшталт Альманісу, і це буде гарним початком спільного само-навчання у прийнятті рішень.

"велике майбутнє мають майданчики на зразок Альманісу, де люди відповідають за свої рішення"
Можливо я не уважно перегядав, але де там відповідальність? Значки та призи це радше мотивація ніж відповідальність...

Консенсусно-орієнтоване прійняття рішень в організаціях, бюджет участі для громад, платформи для прогнозів по суспільним питанням... Мені здається що для різного розміру та специфіки груп треба шукати різні інструменти.

Я не проти проекту Альманісу. І навіть готовий допомогати йому. Якщо я зараз проголосую "за" (в цьому тестовому прикладі) що це буде означати? Що я беру на себе відповідальність за реалізацію цього проекту?

Гарні питання.
Я згоден з тим, що інструменти мають бути різні, - але вважаю, що можна вибудувати загальну теоретичну модель, і застосовувати ті чи інші її частини відповідно до специфіки.

Цю модель я описав би як повний цикл прийняття та впровадження рішень.

http://facilitate.com/technology/docs/FacilitatePro-ProductOverview.pdf

В Альманісі є важлива частина цього циклу - перегляд зроблених передбачень в кінці циклу. Учасники привчаються робити передбачення відповідально та якісно, оскільки в іншому випадку вони втрачають бали, а отже, їх можливості впиливати на колективні передбачення стають меншими.

Твоє питання щодо голосування в тестовому прикладі теж підкреслює необхідність повного циклу, - зв'язки визначення пріоритетів, визначення інструментів, та участі у впровадженні. На мій погляд, у тих людей, які приймають активну участь у впровадженні, можливості впливу на вибір інструменту мають бути більшими.

Коли вимальовується повний цикл, то постає питання про те, яких саме частин більш за все не вистачає. На мій погляд, частини голосування щодо вибору дій вже більш ніж достатньо. Є трохи визначення пріоритетів, і подекуди - впровадження. А ретроспективи прийнятих рішень, з особистою відповідальністю, майже нема.

Тому, на мій погляд, на часі проекти на кшталт Альманісу.

Гарна стаття з приводу політичної відповідальності:
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/06/30/7051460/

В Україні майбутні референдуми та вибори можуть ставати тріумфом безвідповідальності, через брак політичної культури. Тому важливо впроваджувати проекти, у яких громадяни будуть регулярно та систематично приймати складні рішення, та відповідати за них, як це робиться, наприклад, у Швейцарії.

У статті наводиться посилання на гарну статтю щодо швейцарського досвіду:
http://www.academia.edu/14830563/Direct_democracy_political_culture_and_the_outcome_of_economic_policy_a_report_on_the_Swiss_experience